Дрони допомагають відстежувати браконьєрів в Африці та сімейні групи рідкісних слонів та носорогів – з метою абсолютно протилежної браконьєрської. Дрони дозволяють вважати великі скупчення тварин у сімейних групах та колоніях. Дрони беруть участь у відволіканні птахів від аеропортів, небезпечних ліній ЛЕП та вітротурбін, і навіть долучаються до порятунку врожаїв винограду та риборозвідних ставків від навали птахів.

Особливо дрони допомагають у ситуаціях, коли потрібно вистежити, порахувати та дослідити тварин, які можуть бути небезпечними для дослідників або живуть у складному та непривітному для людей середовищі.

Нільські крокодили та американські алігатори, великі морські черепахи та дюгоні, величні білі носороги та білі ведмеді, акули, скати і навіть деякі комахи – всі ці тварини зараз вивчаються за допомогою дронів. За допомогою дронів, вдається виявляти гнізда орангутанів у Малайзії та гнізда шимпанзе у Танзанії та Габоні. На щастя, такі технології пошуку вимагають складного розпізнавання знімків та відповідного програмного забезпечення і поки що недоступні для місцевих браконьєрів.

Такі дослідження не лише відносно дешеві, а й дозволяють уникнути занепокоєння тварин. Фактор занепокоєння при дослідженнях загалом та роботі з дронами зокрема – важливий момент, адже ведмеді та деякі птахи дуже чутливі до будь-якого стороннього наближення. Зараз це питання ретельно досліджують, чи вже написано сотні сторінок протоколів про те, як максимально уникати занепокоєння тварин при роботі з дроном.

Але не лише тваринам буває туго. Дрони дозволяють дослідникам заглядати у важкодоступні гнізда хижих птахів – і це не завжди добре закінчується. Деякі хижаки, наприклад, орли - скопи, активно захищають гніздо від стороннього вторгнення, і невеликому апарату від кігтів і крил може добре дістатися. Інші хижаки атакують дрони просто у повітрі. На щастя, дрони можуть виступити не лише як фактор стресу при взаємодії із хижаками. Нещодавно в Ізраїлі відбулася зворушлива історія про те, як за допомогою новітнього військового дрону вдалося вигодувати осиротілого пташеня білоголового сипа, який втратив маму. Батько-одинак ​​не міг упоратися з вирощуванням, і малюкові кожні три дні, дрон приносив сире м'ясо на недоступну для людей скельну «полку».

Дрон може нести на собі багато різного обладнання, а не лише м'ясо для маленьких пташенят. Крім звичайної камери для фото- та відеозйомки, на дрони встановлюють лазерні сканери, які дозволяють робити 3-D моделі дерев та знімати купу показників рослинності тропічного лісу, або інфрачервоні камери, які дозволяють досліднику «бачити» навіть уночі та під пологом дерев.

Перші дослідження, проведені за допомогою такої камери ще у 2011 році, мали шляхетну мету – виявляти в агроландшафтах маленьких дитинчат європейської косулі (Capreolus capreolus). Вони часто ховаються серед агроландшафтів та у високотравних луках, і гинуть під механічними косарками та комбайнами. Дослідники пропонували перед початком сільгоспробіт обстежувати ділянки за допомогою дрону з інфрачервоною камерою та за рахунок різниці температур між живою істотою та рослинністю виявляти їх.

Також за допомогою таких дронів виявляють і вважають невеликих нічних хижаків – норок та куниць, які руйнують гнізда птахів у лісах Манітоби (Канада). Тепловізори на дронах дозволяють вважати гнізда рідкісних наземних птахів серед густої рослинності прерій, моржів на льоду Арктики та скупчення снігових гусей у холодних північних водах.

А ще на дрони можна поставити антени. Ви запитаєте – навіщо? Радіомітки та подальше відстеження дослідником з радіоприймачем та антеною в руках тварин та птахів з маячками – давній та поважний метод вивчення диких тварин. Ось тільки, на жаль, дуже обмежений у просторі. Тобто був обмежений – до появи дронів. Тепер дрони з антенами вишукують рідкісних папуг австралійського лісу та маленьких північноамериканських дроздів. На дрони та літаки також ставлять ультразвукові мікрофони та детектори для спостережень за кажанами та летючими лисицями. Дослідникам доводиться долати чимало технічних труднощів, щоб знизити шум від пропелерів та двигунів дронів при виконанні таких завдань.

Одна з найцікавіших історій із дронами-дослідниками – це історія моніторингу китів. Багато видів цих великих тварин дуже рідкісні, і досліджувати їх непросто. Одним з найпоширеніших методів є біопсія тканин китів за допомогою спеціального дротика. Таким чином збирають проби тканин та ДНК для великої бази даних та популяційних досліджень, а також вивчають мікробіоту. Але з недавніх пір виявилося, що іноді досить просто пролетіти дрону через фонтан кита. Синій кит (Balaenoptera musculus) випускає 10-метровий стовп із води, слизу та частинок тканин з отвору на потилиці. Можна просто зібрати біоматеріал з дрону та виділити звідти потрібну ДНК. А ось команда дослідників з Австралії поставила собі за мету вивчити мікробіоту респіраторного тракту.